ПОШУК ДОСКОНАЛОСТІ В ЕФІРНИХ ОЛІЯХ від Доктора Даніеля Пеноеля
Передмова до розділу
Цей розділ книги «Natural Home Health Care Using Essential Oils» (1998) особливо цінний для тих, хто прагне глибше зрозуміти принципи справжньої ароматерапії та якості ефірних олій.
Його автор, д-р Даніель Пеноель (Daniel Pénoël, M.D.), — французький лікар, один із найвідоміших представників клінічної ароматерапії у світі. Разом із французьким біохіміком та дослідником ефірних олій П'єром Франшоммом (Pierre Franchomme) він стояв біля витоків сучасного підходу до використання ефірних олій у медицині. Саме їхня багаторічна робота заклала основу для таких понять, як ботанічна точність, хімічна точність, хемотипи рослин (chemotypes) та оцінка ефірних олій за терапевтичними характеристиками.
Для багатьох користувачів Young Living буде цікаво дізнатися, що значна частина концепцій, які пізніше активно популяризував і використовував Гері Янг, має своє коріння саме у французькій школі ароматерапії Пеноеля та Франшомма.
Зокрема, у цій книзі розглядаються принципи, які сьогодні є фундаментальними для розуміння якості ефірних олій:
важливість точного ботанічного визначення рослини;
значення хемотипів та хімічного складу ефірної олії;
вплив умов вирощування рослин на кінцеву якість продукту;
необхідність органічного землеробства та відсутності хімічних забруднювачів;
важливість правильної та достатньо тривалої дистиляції;
відмінність між ароматичним продуктом та олією терапевтичної якості;
відповідальність виробника за чистоту, автентичність та цілісність продукту.
Хоча книга була написана багато років тому, багато її принципів залишаються актуальними й сьогодні. Саме тому вона є важливим історичним і професійним джерелом для тих, хто хоче не лише використовувати ефірні олії, а й розуміти, що стоїть за їхньою якістю та терапевтичною цінністю.
У наведеному нижче перекладі максимально збережено зміст та авторський стиль оригінального тексту.
Розділ 1.
ПОШУК ДОСКОНАЛОСТІ В ЕФІРНИХ ОЛІЯХ
«Я краще матиму одну краплю справжньої ефірної олії, ніж 55-галонну бочку неякісного продукту».
Доктор Даніель Пеноель
Цей розділ є надзвичайно важливим етапом у вашому процесі навчання.
Він був написаний не для того, щоб нападати на когось або руйнувати чиїсь погляди критикою, хоча в окремих місцях може здатися саме так.
Моя єдина мета — чітко й зрозуміло пояснити за допомогою змістовних прикладів та наочних порівнянь, якою повинна бути справжня ефірна олія, а також якою вона не повинна бути.
Я хочу, щоб це питання було абсолютно зрозумілим.
Моєю першою метою в усій моїй медичній практиці є допомога у створенні здоров'я; це — зцілення та усунення хвороб, а не їх підтримання.
Є одна річ, яка робить використання ефірних олій у терапії абсолютно унікальним: для того щоб вони мали будь-який терапевтичний ефект, вони повинні бути щонайменше «100% чистими та натуральними».
Якщо це не так, вони не будуть зцілювати і навіть можуть викликати небажані побічні ефекти.
Це трохи схоже на двигун боліда Формули-1.
Щоб такий двигун працював на повну потужність, він повинен отримувати паливо та мастило, які точно відповідають вимогам його високопродуктивної роботи.
Крім того, він повинен мати спеціальну охолоджувальну рідину, розроблену для контролю дуже високих робочих температур.
Паливо повинно бути очищене відповідно до найсуворіших специфікацій; дизельне паливо в такому двигуні просто не працюватиме.
Так само і моторна олива, що використовується в цьому високопродуктивному двигуні, повинна відповідати суворим вимогам щодо в'язкості для контролю тепла, яке виникає внаслідок тертя.
Навіть вода не повинна містити надлишку мінералів, інакше вони накопичуватимуться та закупорюватимуть канали системи охолодження, створюючи серйозні проблеми як для автомобіля, так і для водія.
Якщо є щось, що я бачив знову і знову протягом своєї багаторічної практики використання ароматичних екстрактів, то це те, що якість терапевтичних результатів прямо пропорційна якості використаних ароматичних продуктів.
Я не маю на увазі, що якість ароматичного продукту є єдиною важливою умовою для досягнення хороших результатів, але це необхідна початкова умова, яка повинна бути інтегрована з іншими елементами терапевтичного процесу.
Розгляньмо ключові сфери, які визначають досконалість і чистоту ефірних олій.
1. Рослина та середовище її вирощування
Більшість людей, які купують пляшечку лавандової олії в магазині, не усвідомлюють складного ланцюга подій, який повинен відбутися, перш ніж ця ефірна олія стане доступною для продажу. Вони також не усвідомлюють, наскільки часто ефірні олії розбавляються або фальсифікуються синтетичними речовинами та наповнювачами.
Так само вони не розуміють — якщо спеціально не витратили час на вивчення цього питання — наскільки разючою є різниця між циклом виробництва ефірних олій і циклом виробництва хімічної або фармацевтичної продукції.
Наприклад, у фармацевтичному виробництві найпоширенішою сировиною для синтезу багатьох лікувальних молекул є нафта.
У ароматичній медицині, оскільки лікувальні молекули є продуктом фотосинтезу рослин, ми маємо справу з невичерпним ресурсом, який не забруднює довкілля. Коли нафтові ресурси планети будуть вичерпані, Природа все одно продовжить забезпечувати нас рослинами та їхніми живими молекулами.
Тим часом повернення до світу рослин стане екологічною необхідністю та промисловою реальністю.
Я вірю, що настане день, коли мешканці Землі озирнуться назад і скажуть, що епоха нафтохімії була коротким, але дуже забруднюючим епізодом в історії людства.
Ми бачимо, що рослинний «інтелект» досягає свого найвищого прояву саме у світі ароматичних рослин — тих, з яких отримують ефірні олії.
У майбутній книзі я детальніше розгляну еволюційні аспекти світу ароматичних рослин у зв'язку з еволюцією людини. Наразі ж я хочу пояснити важливість сільського господарства для ароматерапії.
Для цього наведу такий приклад. Мої англомовні друзі люблять милуватися синьо-фіолетовими лавандовими полями Провансу. У цих величних природних барвах є щось справді зачаровуюче.
І все ж те, що мої друзі називають «лавандою» — вимовляючи це слово з таким милим для французького вуха англійським, американським або австралійським акцентом (і я вважаю, що зворотне також є правдою), — дуже часто взагалі не є справжньою лавандою, а є гібридною рослиною — лавандином, який дає значно більший вихід ефірної олії, ніж справжня лаванда.
Але терапевтичні властивості лавандину суттєво відрізняються від властивостей справжньої лаванди. Відсутність ботанічної точності є однією з найпоширеніших помилок під час вибору високоякісної ефірної олії. (Ми поговоримо про це докладніше трохи пізніше.)
Але існують і додаткові проблеми.
Коли ми уважніше придивляємося до цього «лавандового» поля, то бачимо, що серед геометрично рівних рядів майже не росте жодного бур'яну. Помилково думати, що це поле виросло таким природним чином. Так само помилково вважати, що відсутність паразитів на цих рослинах пояснюється їхньою природною стійкістю. На жаль, також є помилкою думати, що ці рослини вирощуються «старим способом» — з органічною турботою та любов'ю до ґрунту.
Найімовірніше, ці поля лавандину або лаванди вирощуються із застосуванням синтетичних хімічних добрив. Їх обробляють хімічними гербіцидами, щоб не росли бур'яни, і хімічними пестицидами, щоб контролювати шкідників та паразитів.
Чому приховувати правду?
Зрештою, ми повинні з підозрою ставитися до будь-якого продукту, який вирощується комерційно у світі хімічного та генетичного безумства. Саме такою є реальність міжнародного агробізнесу, де головним критерієм ефективності є максимальний прибуток за мінімальний час. І ці хімічні речовини стають частиною рослини та можуть дистилюватися разом із нею в ефірну олію.
Звичайно, тут є місце і для практичного підходу. Якщо виробник намагається лише надати аромат лаванди рідині для миття ванної кімнати або дезінфікуючому засобу для туалету, я не збираюся оголошувати йому війну за використання хімічних речовин на його ароматичних рослинах. Але я не хочу чути, щоб хтось називав це ароматерапією!
І навіть у такому випадку мене все одно турбують наслідки для екології та забруднення ґрунту.
Повернімося до пляшечки так званої лавандової олії, яку щойно придбала людина, що планує використовувати її для ароматерапевтичних цілей.
Прочитавши про величезну користь справжньої лавандової олії, вирощеної та отриманої так, як це було за часів Гаттефоссе, ця людина — наївно, але щиро — буде використовувати її для терапії так, ніби це справжня ефірна олія лаванди.
Існує дуже висока ймовірність того, що ця людина зіткнеться з певними проблемами при використанні цієї ефірної олії або, принаймні, не отримає очікуваних результатів.
Ця трагедія трапляється сотні разів щомісяця: нові користувачі, почувши про можливості ефірних олій, виходять і купують неякісний продукт, а коли він не працює (або викликає небажані побічні ефекти), вони відмовляються від цілісної ароматерапії, вважаючи, що в ній немає нічого особливого.
Звідси й мій девіз:
«Я краще матиму одну краплю справжньої ефірної олії, ніж 55-галонну бочку неякісного продукту».
Якщо використовувати справжню ефірну олію істинної органічної або дикорослої гірської лаванди, нанесення на поріз чи опік безумовно дасть реальний і помітний терапевтичний ефект.
Існує кілька причин, чому деякі так звані «чисті ефірні олії» не мають цього бажаного ефекту:
Відсутність біологічної точності, тобто олія фактично могла бути дистильована зі спорідненої або гібридної рослини, а не з тієї рослини, яка зазначена на етикетці.
(Наприклад: гібридний лавандин часто маркується як «лаванда».)
Хімічне забруднення через залишки хімічних добрив і пестицидів, використаних під час вирощування рослин.
Втрата або руйнування важливих ароматичних молекул через поспішну дистиляцію.
Розбавлення рослинними оліями або синтетичними наповнювачами.
Фальсифікація дешевшими ефірними оліями або синтетичними хімічними сполуками.
Неправильне зберігання, коли ефірна олія піддається впливу тепла, світла або кисню.
Будь-який із перелічених факторів може нейтралізувати терапевтичний ефект ефірної олії, навіть якщо її аромат усе ще здається нормальним.
Я навіть наважуся сказати, що й сьогодні в більшості випадків нічого не підозрюючі люди купують «чисті ефірні олії», які насправді є фальсифікованими.
Причина цього полягає в тому, що протягом десятиліть парфумерна промисловість приділяла всю свою увагу ефірним оліям виключно через їхній аромат. В англомовних країнах до 1970-х років практично не існувало усвідомлення терапевтичної дії ефірних олій.
Ми детально говорили про лаванду, але така сама ситуація існує практично з усіма ефірними оліями.
Не слід бути наївними.
Ви повинні знати, що жадібні виробники можуть заходити дуже далеко у своїй шахрайській діяльності.
Наприклад, досить поширеним явищем — особливо серед ефірних олій, що продаються в Північній Америці, — є їх розбавлення синтетичними допоміжними речовинами.
Олія лаванди дуже часто розбавляється та фальсифікується синтетичними молекулами ліналілацетату (linalyl acetate).
У парфумерній промисловості це не вважається серйозним порушенням, оскільки там увага зосереджена виключно на запаху.
Коли японці проводять експерименти на заводах або в офісах щодо психологічного впливу ароматів, вони розпилюють через системи кондиціонування повітря лише синтетичні молекули.
Деякі хіміки наполягають на тому, що ці синтетичні молекули мають «ідентичну природу» з тими, що містяться у справжніх ефірних оліях.
Але вони ніколи не гуляли в наших високогірних районах Провансу і вдихали чарівний аромат гілочки дикого чебрецю або відчували ніжний аромат квітучої голівки дикої лаванди. Для них ми так само могли б жити на іншій планеті. Але я віддаю перевагу саме цій планеті — справжній Природі — замість їхнього світу штучних ароматів і грубих хімічних копій.
2. Вирішальний етап екстракції: дистиляція або віджимання
Для отримання ефірних олій терапевтичної якості ми повинні не лише починати з рослин найвищої органічної якості, але й проявляти надзвичайну обережність під час дистиляції або віджимання олій із рослин.
Насправді не має значення, наскільки ретельно ви проводите дистиляцію, якщо рослини від самого початку насичені хімічними речовинами.
Але ще більшою трагедією є ситуація, коли ми починаємо з правильно вирощених рослин, а потім знищуємо терапевтичну цінність їхньої ефірної олії через згубний процес дистиляції.
Це схоже на те, як усе літо з любов'ю доглядати за городом із добірними овочами, наповненими життям і цінними поживними речовинами, а потім приготувати їх у мікрохвильовій печі!
Дистиляція є майже магічним актом, алхімічним перетворенням життя з маси твердого рослинного матеріалу на дорогоцінну рідку субстанцію.
Оскільки висока температура та високий тиск можуть руйнувати леткі ароматичні молекули, необхідно подовжувати час дистиляції та використовувати нижчі температури, щоб захопити весь спектр терапевтичних речовин, які містяться в рослині.
Наприклад, лаванда повинна дистилюватися значно довше для отримання ефірної олії терапевтичної якості, ніж це потрібно для виробництва парфумерної ефірної олії.
Подовження циклу дистиляції є необхідним для отримання цінних молекул кумарину.
Моя мета в цьому розділі — не описати всі технічні аспекти дистиляції, а лише допомогти зрозуміти різні етапи процесу дистиляції та те, як вони впливають на якість кінцевого продукту.
Можливо, буде корисно порівняти дистиляцію ефірних олій з отриманням харчових олій із насіння або оливок.
Візьмемо для прикладу соняшникову олію.
У продуктовому магазині я можу знайти рафіновану соняшникову олію. Вона виробляється із соняшникового насіння, вирощеного в умовах надмірно хімізованого сільського господарства.
Потім це насіння піддається процесу гарячої екстракції із застосуванням нафтохімічних розчинників.
Також воно проходить через численні процеси денатурації, які зрештою залишають повністю «мертвий» продукт із довшим терміном зберігання. Якість такої олії настільки низька, що я б навіть не захотів використовувати її для полірування свого взуття!
Якщо я готовий заплатити вищу ціну, пошукати ретельніше та піти до магазину здорового харчування, я можу придбати те, що відоме як «нерафінована соняшникова олія першого холодного віджиму» (cold-pressed virgin sunflower seed oil).
Насіння для цієї олії походить із рослин, вирощених відповідно до контрольованих і сертифікованих органічних стандартів.
Воно проходить механічний процес віджиму за допомогою повільно обертових пресів без руйнівного впливу високих температур.
Сирій олії дають відстоятися, після чого її фільтрують через папір і розливають у кольорове скло для захисту.
Лише таким способом рослинні олії можуть бути отримані зі збереженням усіх своїх поживних речовин, що робить їх придатними для споживання людьми та тваринами.
Поки ми говоримо про механічну екстракцію, я повинен згадати про проблеми, пов'язані з цитрусовими есенціями. Це дуже серйозне питання.
Те, що ми називаємо цитрусовими есенціями, отримують зі шкірки цитрусових плодів під час збору врожаю.
Зазвичай ці плоди вирощуються на великих комерційних цитрусових плантаціях, які рясно обробляються пестицидами.
Ці хімічні речовини накопичуються у шкірці.
Есенції отримують шляхом механічного пресування цієї шкірки.
Таким чином, цитрусові ефірні олії часто містять значну кількість залишків цих хімічних речовин і тому не придатні для терапевтичного використання.
Я особливо обережний щодо цитрусових ефірних олій, які використовую, тому що вони є приємним засобом для внутрішнього застосування, особливо коли змішані з невеликою кількістю меду.
Ви обов'язково повинні переконатися, що цитрусові олії мають органічну сертифікацію, якщо плануєте використовувати їх внутрішньо.
Зараз дедалі більші обсяги цитрусових культур вирощуються відповідно до органічних стандартів, що дозволяє отримувати есенції для терапевтичного використання.
(Сицилія нині постачає більшу частину органічного врожаю цитрусових для виробництва терапевтичних цитрусових есенцій.)
(Зверніть увагу, що я використовую слово «есенція», а не «ефірна олія». Причина полягає в тому, що холодне пресування дає продукт, який на молекулярному рівні ідентичний тому, що існує в шкірці плоду, оскільки він не змінюється під впливом тепла чи води.
Термін «есенція» використовується для позначення ароматичних молекул у тому вигляді, в якому вони існують у самій рослині, або отримані шляхом механічного віджимання.
На відміну від цього, під час дистиляції кінцевий продукт трансформується під впливом води та тепла, тому ми використовуємо термін «ефірна олія», щоб підкреслити цю відмінність.)
Коли я використовую термін «ароматична речовина», я маю на увазі як ефірну олію, так і ароматичну квіткову воду, що утворюється в процесі дистиляції.
Квіткова вода — це вода, яка залишається в дистиляційному апараті після завершення дистиляції (ефірні олії спливають на поверхню), і вона має чудові властивості як ароматичний продукт, особливо якщо ви перебуваєте географічно недалеко від місця дистиляції (інакше витрати на транспортування квіткової води стають надто високими).
Квіткові води унікальні тим, що вони достатньо м'які для використання при контакті з делікатними слизовими оболонками, такими як очі. Але й тут, через особливості їхнього застосування в терапії, необхідно бути особливо уважними до органічного походження рослинної сировини, щоб уникнути проблем, пов'язаних із залишками хімічних речовин.
Інший тип речовин, який часто плутають з ефірними оліями, називається «абсолютом» (absolute). Абсолюти можуть мати чудовий аромат, але вони не є ефірними оліями і не підходять для використання в медичній ароматерапії. Причина полягає в тому, що вони отримуються за допомогою сильних хімічних розчинників, які можуть бути шкідливими при потраплянні всередину організму.
Абсолюти можуть використовуватися в ароматерапії англійського стилю, сильно розведеними для масажу або виключно для ароматичного ефекту, з відносною безпекою, але вони не повинні відігравати жодної ролі в будь-яких формах ароматичної медичної допомоги.
Раніше я вже згадував про різницю між справжньою лавандою та гібридною лавандою. Я хочу повернутися до цього питання, оскільки воно є ще однією надзвичайно важливою сферою при виборі якісної олії.
3. Важливість ботанічної точності
Ця проблема набагато серйозніша, ніж усвідомлює більшість людей. Щоб пояснити свою думку, я скористаюся аналогією з автомобілями.
Більшість англомовних країн добре знайомі з брендом Ford в автомобільній промисловості. Якщо ви скажете поліцейському, що бачили чоловіка, якого розшукують, і який тікав на автомобілі «Ford», його наступним запитанням негайно буде:
«Якої моделі Ford?»
Існує багато моделей автомобілів Ford, вантажівок і фургонів — від бюджетних економічних моделей до дорогих моделей класу люкс. Навіть у межах однієї й тієї самої моделі існують різні варіанти кузова: кабріолет, універсал, купе тощо. У світі автомобілів дуже легко заплутатися, якщо не бути точним.
Інший приклад — спробувати знайти містера Брауна або містера Сміта в англійському телефонному довіднику; або герра Мюллера в німецькому телефонному довіднику; або сеньйора Мартінеса в мексиканському телефонному довіднику. Чому? Тому що ви знайдете сотні тисяч людей з однаковим прізвищем!
Так само і в науковій та медичній ароматерапії є неприйнятним говорити про ефірні олії, використовуючи лише загальну назву, тобто назву роду без зазначення назви виду.
Насправді це певною мірою є неповагою до світу ароматичних рослин використовувати загальні назви, коли існує така величезна різноманітність як між видами, так і навіть усередині багатьох видів.
Якщо ви чуєте або читаєте слова «чебрець» (thyme), «евкаліпт» (eucalyptus) або «мелалеука» (melaleuca), це практично нічого не означає. У світі цілісної ароматерапії це занадто широкі поняття, щоб бути корисними. Це надто загальні назви.
Розгляньте такий приклад: назва «чебрець» не відноситься до якоїсь однієї конкретної рослини. Це назва роду рослин, який включає щонайменше кілька десятків різних видів! Багато з цих видів мають декілька підвидів або різновидів, а в межах одного підвиду можуть існувати різні хімічні «раси» або хемотипи.
Тож ви можете зрозуміти, що без ботанічної точності ми дуже швидко потонемо в плутанині.
Маємо подібну ситуацію і з «мелалеукою», де до цього роду належить щонайменше сотня різних видів.
Ситуація стає ще заплутанішою з родом «евкаліпт», де йдеться про величезну родину, що налічує понад 600 різних видів.
Якщо ароматерапія прагне досягти наукової достовірності, вона повинна починатися з самого початку — з поваги до ботанічної точності та дотримання її принципів.
Дозволяти неточності продовжувати існувати — це те саме, що залишати двері відчиненими для всілякого шахрайства та маркетингових маніпуляцій.
Єдиний спосіб досягти цієї точності — наполягати на використанні як назви роду, так і назви виду відповідно до системи номенклатури, запровадженої шведським ботаніком Ліннеєм.
Повертаючись до мого прикладу з «чебрецем», ми повинні додати назву виду, наприклад Thymus vulgaris, Thymus zygis (вид, що росте в Іспанії) або Thymus serpyllum тощо.
Якщо повна подвійна назва не зазначена на пляшечці ефірної олії, виробник може не виробляти ефірні олії достатньої чистоти для терапевтичного використання.
Навіть за такого рівня точності ми все ще можемо стикатися з труднощами через варіації, які існують усередині одного виду. Це приводить нас до поняття хемотипів.
4. Важливість хімічної точності
Раніше я згадував двох австралійських хіміків — Пенфолда та Морріссона, які першими повідомили про досвід подрібнення двох зовні однакових листків із двох різних дерев одного й того самого виду евкаліпта та виявили, що вони не мають однакового аромату.
Це привело їх до відкриття хімічних «рас» усередині одного ботанічного виду.
Пізніше у Франції Монпельєрська школа лікарських рослин провела дослідження, які підтвердили існування цих хімічних рас, але цього разу на прикладі виду Thymus vulgaris.
Залежно від переважаючого типу молекул у ефірній олії, було виявлено кілька хемотипів звичайного чебрецю:
Чебрець (Thymus vulgaris) CT thymol
Чебрець (Thymus vulgaris) CT carvacrol
(Ці два хемотипи є подразнювальними, оскільки містять велику кількість фенольних молекул. Вони можуть обпалювати шкіру та слизові оболонки і повинні використовуватися з великою обережністю. Решта хемотипів є значно м'якшими.)
Чебрець (Thymus vulgaris) CT geraniol
Чебрець (Thymus vulgaris) CT thuyanol-4
Чебрець (Thymus vulgaris) CT linalol
Чебрець (Thymus vulgaris) CT alpha-terpineol
Чебрець (Thymus vulgaris) CT terpenyl acetate
Чебрець (Thymus vulgaris) CT para-cymene
Існує вісім хемотипів лише одного виду — Thymus vulgaris, і ми знаємо, що в межах роду Thymus існують десятки різних видів.
У випадку з розмарином ми знаємо щонайменше три хемотипи:
Розмарин (Rosmarinus officinalis) camphor(зустрічається в Іспанії та Франції)
Розмарин (Rosmarinus officinalis) verbenone та bornyl acetate(зустрічається на Корсиці)
Розмарин (Rosmarinus officinalis) 1.8 cineole(зустрічається в Марокко та Тунісі)
Хемотипові відмінності характерні не для всіх ароматичних рослин, але для тих видів, де вони існують, їх необхідно враховувати при виборі ефірних олій терапевтичної якості.
Значна частина заслуги у підтвердженні та систематизації цієї ботанічної й хімічної точності в галузі терапевтичних ефірних олій належить П'єру Франшомму (Pierre Franchomme).
Протягом 13 років нашої тісної співпраці його науковий підхід до точної класифікації постійно приносив користь у моїй клінічній та бактеріологічній роботі.
Значною мірою завдяки нашим спільним зусиллям було створено новаторський напрямок, орієнтований на пошук рослин і ефірних олій найвищої якості, поєднаний із вимогою максимальної точності та ретельності при використанні цих олій.
Звичайно, ми визнаємо доктора Жана Вальне (Jean Valnet) як людину, яка започаткувала цей процес, але будь-яка наука розвивається.
Доктор Вальне надзвичайно добре виконав свою роботу з тим, що було доступне йому в його час. Але це не означає, що його знання та висновки є незмінними й остаточними.
Якби ви відповідали за набір найефективніших інженерів для NASA, кого б ви обрали: інженерів 1950-х років, які не продовжували свою освіту, чи інженерів 1990-х років, які були обізнані з найновішими відкриттями?
Відповідь очевидна.
Дозвольте мені навести простий приклад, який допоможе перенести все це у світ ароматерапії.
Два лікарі-ароматерапевти знаходяться біля ліжка маленького пацієнта — трирічного хлопчика з легеневою інфекцією, яку вони мають лікувати за допомогою ароматерапії.
Виявляється, що в їхньому розпорядженні є лише дві ефірні олії.
Одна пляшечка містить ефірну олію звичайного чебрецю CT thymol (той, що обпалює), а інша містить ефірну олію звичайного чебрецю CT linalol (той, що є м'яким навіть при нанесенні в чистому, нерозведеному вигляді на шкіру).
Доктор О (від слова Old — «старий») належить до старої школи.
Доктор Н (від слова New — «новий») навчався пізніше у школі, яка визнавала важливість і відмінності між хемотипами.
Доктор Н говорить:
«Мій дорогий колего, я знаю, що ви не вірите в терапевтичне значення хемотипів, але зараз нам потрібно зробити вибір, щоб допомогти цьому маленькому пацієнтові. Яку олію ми використаємо?»
Доктор О, незважаючи на свою прихильність до старої школи, дивиться на хлопчика і розуміє, що повинен зробити вибір на його користь.
Він каже:
«Про всяк випадок, якщо різниця справді існує, давайте використаємо м'якшу з цих двох олій, щоб, якщо можемо, зменшити ризик для нашого маленького пацієнта».
Чи бачите ви, наскільки важливими є ці більш сучасні знання, що постійно розвиваються, для правильного лікування та оздоровлення за допомогою ефірних олій?
Тринадцять років роботи, виконаної П'єром Франшоммом і мною, підсумовані в нашій книзі L'aromathérapie exactement, стали початком створення точного джерела інформації для всієї серйозної медичної ароматерапії.
П'єр забезпечив чудову ботанічну дослідницьку базу, а я надав практичні клінічні та терапевтичні напрацювання.
На жаль, значна частина цієї інформації була використана іншими людьми, які не брали участі в дослідженнях, але привласнили її собі виключно з комерційною метою.
Саме тому мене турбують жадібність і егоїзм у світі ароматерапії.
Чи потрібен компроміс?
Описуючи цей пошук досконалості в ефірних оліях, я, безумовно, змалював дуже, дуже високий ідеал. Це було зроблено навмисно.
Якщо ми не намагатимемося наблизитися до цього ідеалу настільки, наскільки це можливо, ми зупинимося у своєму розвитку та станемо жертвами посередності.
Той самий принцип діє і в сфері моралі. У світі насильства та деградації, де навколо нас так багато людей готові обманювати, красти, брехати, руйнувати, забруднювати та нищити, якщо ми не будемо підтримувати високий ідеал, якщо не будемо намагатися переконати інших, що існує інший, кращий спосіб жити, тоді для людства залишиться дуже мало надії.
Проте цей ідеалізм не заважає мені бути реалістом.
Дозвольте описати вам нинішню ситуацію так, як я її бачу.
На сучасному масовому роздрібному ринку можна знайти все що завгодно. Будь-який лосьйон, екстракт або крем, який має приємний аромат, може називатися «ароматерапевтичним».
Зазвичай хімічні речовини, які використовуються для ароматизації та надання смаку в комерційних продуктах, абсолютно непридатні для терапевтичних цілей.
Більш конкретно, більшість ефірних олій, доступних у роздрібній торгівлі, мають якість нижчу за терапевтичну.
Причина проста: попит і пропозиція.
Особливо в Північній Америці попит на ароматичні інгредієнти настільки високий, а запаси ароматичних рослин, придатних для дистиляції, настільки обмежені, що завжди існуватиме ринок для розбавлених, розтягнутих наповнювачами та фальсифікованих ефірних олій.
І тут ми знову повертаємося до того, що я називаю «ароматизацією для задоволення» (recreational fragrancing).
Її ніколи не слід плутати з медичною ароматерапією.
Якби виробники цих масових лосьйонів, кремів та олій вимагали від своїх постачальників ефірних олій ботанічної та біохімічної точності, вони виявили б, що більшість постачальників не здатні або не бажають відповідати таким вимогам.
Якщо ж така вимога стала б обов'язковою, ці постачальники просто перейшли б до інших клієнтів, які були б менш вимогливими.
Більшість сучасної світової «виробничої системи» ефірних олій не усвідомлює повною мірою або просто не переймається необхідністю терапевтичної якості.
Навіть якби ці виробники змогли отримувати та використовувати ефірні олії терапевтичної якості, ароматерапевтична цінність їхніх лосьйонів, кремів та олій усе одно залишалася б сумнівною, тому що кількість ефірних олій, які в них використовуються, настільки мізерна, а самі олії зазвичай не є терапевтичної якості.
Тепер ви починаєте розуміти, чому я використовую термін «ароматизація для задоволення» (recreational fragrancing).
Це зовсім не є серйозною ароматерапією.
Але часи змінюються, і дедалі більше нових голосів стають почутими. Декілька дистриб'юторів високого рівня, схоже, вже мають можливість постачати ефірні олії, які відповідають надзвичайно суворим стандартам якості, включаючи надання точної інформації про рід, вид, хемотип і місце вирощування рослин.
Усе це дає можливість точно знати, які саме рослини були використані для дистиляції, як саме був дистильований рослинний матеріал і навіть — у деяких випадках — отримати повний хімічний аналіз олії в момент її дистиляції. У міру того як світ пробуджується до справжньої лікувальної цінності якісних ефірних олій, дедалі більше площ буде відведено під органічні ароматичні культури, а все більше дистиляторів почнуть виробляти олії для лікувальних цілей, а не для парфумерної промисловості.
Щоб краще проілюструвати різні рівні якості (або деградації) ефірних олій, я можу використати приклад води. У багатьох місцях громадська водопровідна вода відверто непридатна для споживання через забруднення хімічними речовинами, бактеріями або і тим, і іншим. Ми називаємо воду, яка тече з крана, «питною», і вважається, що вона проходить контроль та сертифікацію місцевими органами охорони здоров'я. Але чи справді це так?
Ми використовуємо ту саму воду для пиття, яку використовуємо для змивання унітазів, а витрати на її постачання часто змушують іти на компроміс щодо якості. Щоб мати справді якісну воду для споживання людиною, нам потрібна повністю окрема система питного водопостачання.
У Франції — і я думаю, що ситуація там приблизно така сама, як і в інших індустріалізованих країнах, — я рекомендую своїм пацієнтам систему очищення води методом зворотного осмосу для всієї води, яку вони використовують для пиття та приготування їжі.
Ми можемо порівняти питну воду з тією категорією ефірних олій, яка належить до середнього класу якості. Такі олії неприйнятні для терапевтичного застосування. Подібно до питної води, вони можуть бути достатньо хорошими, щоб не зробити вас хворими, але вони точно не зроблять вас здоровими, особливо якщо йдеться про довготривале використання.
Деякі практичні критерії
Отже, де це залишає вас, читача, у пошуку високоякісних ефірних олій?
Перш за все, ви повинні очікувати та мати можливість отримати від потенційного постачальника таку інформацію:
точну ботанічну назву виду, який використовувався для дистиляції, а також частину рослини, яку було дистильовано або віджато;
країну походження рослини.
країну, де відбулася дистиляція (смола мирри, зібрана з дерев у Сомалі, часто відправляється до Франції для дистиляції);
хемотип виду, якщо це застосовно;
основні молекулярні компоненти відповідно до аналізу газової хроматографії (GC);
певну інформацію щодо органічного статусу рослин, яка класифікується таким чином:
A. «Традиційна сільськогосподарська культура» (Conventional Crop)
(передбачає використання хімічних добрив, пестицидів та гербіцидів)
B. «Дикорослі природні рослини» (Natural Wild Plants)
(що не обов'язково гарантує відсутність залишків хімічних речовин)
C. «Сертифікована органічна продукція» (Certified Organic)
(означає вирощування відповідно до органічних стандартів, встановлених уповноваженою організацією)
D. «Перехідна культура» (Conversion Crop)
(стосується культур, які вирощуються протягом перехідного періоду в очікуванні отримання органічної сертифікації)
Кожен може зрозуміти, що ефірні олії, вироблені відповідно до наведених вище стандартів, коштуватимуть значно дорожче, ніж ефірні олії, які були розбавлені або фальсифіковані для використання у «побутовій ароматизації». Проте навколо ефірних олій існує так багато дезінформації, що сама лише ціна не обов'язково є добрим показником якості.
Одне можна сказати напевно: справді високоякісну ефірну олію, таку як Rose, Lemon Balm або Frankincense, неможливо купити за низькою ціною!
Пам'ятайте мій девіз:
«Я краще матиму одну краплю справжньої ефірної олії, ніж 55-галонну бочку неякісного продукту».
Виробництво якісних ефірних олій є дорогим, але вони того варті. Якщо хтось пропонує вам пляшечку трояндової олії об'ємом 5 мл за ціною нижчою від оптової, це майже напевно шахрайство.
Або чистий продукт був розбавлений якоюсь рослинною олією (у такому випадку крапля, нанесена на папір, залишить жирну пляму), або це суміш синтетичних ароматизаторів із невеликою кількістю ефірної олії троянди, або — як іноді трапляється — це взагалі інший вид ефірної олії.
На щастя, зараз уже існують лабораторії, які працюють відповідно до стандартів якості та принципів повної доброчесності в усіх країнах світу. Цей вищий стандарт виробництва вперше з'явився у 1970-х роках разом із зародженням медичної ароматерапії, але багато виробників старої школи уникали цих стандартів, тому що вони ставлять під сумнів занадто багато старих звичок.
Тому сьогодні майже всюди у світі існують два підходи до виробництва: один — для терапевтичної якості, інший — для ароматизації заради задоволення (recreational fragrancing).
Звичайно, виробники мають право обирати власний шлях, але споживачі також мають право отримувати чітку та чесну інформацію про те, що саме вони купують.
Коли вся інформація доступна, кожна людина може самостійно прийняти рішення, повністю розуміючи всі факти.
Це добре видно на прикладі австралійської ефірної олії Melaleuca alternifolia, яку зазвичай називають олією чайного дерева (tea tree oil).
Melaleuca alternifolia — це вид, який має хемотипові варіації.
Щоб олія чайного дерева мала терапевтичну цінність, вона повинна містити приблизно 35–40% молекули терпінен-4-олу (terpinen-4-ol), а також мінімальну кількість молекули 1,8-цинеолу (1.8 cineole) — зазвичай близько 9–10%.
Ефірна олія з дуже високим вмістом терпінен-4-олу, але з недостатнім вмістом 1,8-цинеолу, не матиме настільки добре збалансованого лікувального ефекту для терапевта, який використовує натуральну ароматичну медицину.
Сьогодні на ринку ми можемо знайти ефірну олію чайного дерева, вироблену трьома способами:
A. Вирощена на плантаціях із сертифікованим органічним виробництвом.
B. Зібрана з дикорослих дерев.
C. Вирощена на плантаціях із використанням традиційного хімічного сільського господарства.
Коли йдеться про виробництво шампуню або мила з чайним деревом, я не є настільки категоричним, щоб вимагати використання лише сертифікованої органічної олії чайного дерева.
Це належить до категорії ароматизації заради задоволення (recreational fragrancing).
Але для інтенсивного медичного застосування я, безумовно, віддаю перевагу доступу до сертифікованої органічної олії чайного дерева.
Якщо піти ще далі в практичності й мені доведеться обирати між неорганічною олією чайного дерева та антибіотиком, я оберу неорганічну ефірну олію.
Особливо це стосується невідкладних ситуацій, коли лікування буде короткотривалим.
Натомість, якщо пацієнт протягом десяти років страждає на системний кандидоз через повторні курси антибіотиків, я за потреби готовий почекати кілька днів, щоб отримати органічну олію чайного дерева, оскільки такий пацієнт, ймовірно, розпочинає лікування, яке триватиме до одного року.
Понад усе я намагаюся залишатися логічним і практичним у своєму підході.
Я завжди пам'ятаю про ідеальну ситуацію — ту, до якої ми повинні прагнути.
Але іноді цей ідеал необхідно врівноважувати тим, що є можливим і здійсненним.
Висновок: пацієнти визначатимуть майбутнє
Я не залежу від жодної компанії-виробника ефірних олій. Я викладач і лікар, який прагне поширювати інформацію, що допоможе як лікарям, так і пацієнтам приймати правильні рішення щодо ароматичної медицини на основі чітких і зрозумілих знань.
Я знаю, що з часом правда вийде на поверхню і переможе. Моя мета — наблизити цей день. Я із задоволенням надам свою підтримку кожному, хто погоджується працювати відкрито та чесно у виробництві й розповсюдженні якісних ефірних олій.
Моє особисте переконання полягає в тому, що в інтересах усіх виробників — а також усієї біосфери — орієнтуватися на культури, які не забруднюють довкілля і найбільше поважають усю екосистему. Ароматичні рослини ідеально відповідають цій вимозі.
Саме поширення лише цього англійського перекладу може суттєво вплинути на те, що споживачі — тобто пацієнти всього світу — почнуть вимагати від своїх лікарів.
Я очікую багатьох змін у наших медичних системах протягом наступних десяти років.
Однією з них — і це неодмінно станеться рано чи пізно — буде те, що пацієнтів більше не влаштовуватиме медична допомога, яка коштує цілий статок, але не приносить результатів.
Коли виробники та дистриб'ютори медичної продукції (а не лише ефірних олій) усвідомлять, що дедалі більша, більш активна та віддана група споживачів обирає якісні натуральні продукти, тоді почне діяти закон попиту та пропозиції — пропозиція пристосується до попиту.
Існують мільйони акрів землі, які потребують лише належного обробітку.
Існують мільйони безробітних людей по всьому світу, які прагнуть брати участь у продуктивному житті.
Те, що вже відбулося у вирощуванні продовольчих культур і тваринництві, може відбутися й у вирощуванні ароматичних рослин.
Попри всі зміни, які ще попереду, я зберігаю впевненість у майбутньому.
Я знаю, що багато науковців, які керують лабораторіями, що спеціалізуються на ароматичних продуктах, дедалі частіше прагнуть виробляти власні ефірні олії або забезпечувати їх виробництво на найвищому рівні якості через інвестиції в існуючі ферми чи створення нових підприємств у країнах третього світу.
Я не зможу завершити свою місію інформування та навчання доти, доки високоякісні ефірні олії не вироблятимуться у достатній кількості для здоров'я та добробуту кожної людини.
І лише тоді ми відкриємо для себе, що ефірні олії можуть принести нам «багатство здоров'я і здорове багатство».
📖 Natural Home Health Care Using Essential Oils
Daniel Pénoël, M.D.
Rose-Marie Pénoël
Коментарі